Медіаосвіта та медіаграмотність
Підвищуючи власну медіаграмотність, людина отримує чіткіше уявлення про межу між реальним світом і світом, що створили для неї мас-медіа.
Дж. Поттер
Коли батьки дарують маленькій дитині велосипедика, обов’язково розказують, як користуватися, де можна їздити на ньому, а де не можна і чому. У цьому відповідальна позиція батьків.
Проте контакт дитини з екраном (телевізора, комп’ютера чи навіть мобільного телефону) часто видається таким природним, що нібито й не потребує спеціальних правил чи розповідей. Тільки дайте дитині таку іграшку — і вона сама знайде собі щось цікаве, розбереться у функціях інколи навіть швидше за маму чи бабусю.
Сидить дитина, захоплено дивиться мультик. Здається, що може бути безпечнішим. Займусь поки своїми справами — думають дорослі. Так створюється ілюзія безпечності екрану, батьки втрачають контроль над впливом медіа на здоров’я, психологічний добробут і нормальний розвиток дитини.
Для вирішенням проблем формування медіаосвітньої грамотності учнів та педагогів 10 квітня 2014 року відбулося чергове засідання тренінгу «Впровадження медіа та інформаційної грамотності в НВП» на базі Гуляйпільського колегіуму "Лідер" під керівництвом Іванова С.А., кандидата технічних наук кафедри інформатики та інформаційних технологій в освіті ЗОІПП.
Педагоги навчалися аналізувати, критично осмислювати і створювати медіатексти; визначати джерела медіатекстів, їхні політичні, соціальні, комерційні, культурні інтереси й контекст; інтерпретувати медіатексти й цінності, що несуть в собі медіа; добирати відповідні медіа для створення та розповсюдження власних медіатекстів і залучення зацікавленої в них аудиторії; використовувати технічні засоби для виробництва власної медіапродукції.
Ця робота є спробою наблизитися до розв’язання основного завдання – виховання компетентного медіаспоживача, яке полягає у формуванні його особистісної медіакультури.