Він був сином мужика, і став володарем у царстві духа.

Він був кріпаком, і став велетнем у царстві людської культури.

Він був самоуком, і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.

Іван Франко

Є такі постаті в нашій історії, які вбирають у себе живу душу народу, стають невід’ємною частиною його життя. Такою постаттю для нас, українців, є видатний поет, художник, офортист, прозаїк, драматург, мистецтвознавець,  політичний і громадський діяч, філософ, історик Тарас Григорович Шевченко.

У 2014 році Україна та світова спільнота широко відзначає 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря. Указом Президента нашої держави 2014 рік оголошено Роком Тараса Шевченка в Україні. Одним із найважливіших завдань у цьому контексті є донесення до громадськості духовної величі Шевченка, глибини та художньої вартості, актуальності та універсалізму його надбань.

Тарасові поетичні твори, неповторні образи, картини й барви, унікальні ідеї, мотиви, жанрові форми залишені нам у спадок, – це джерело, з якого черпатимуть наснагу ще десятки нових поколінь.

Важко переоцінити значення його творчості для національного мистецтва. Видатний поет глибоко розкрив духовне багатство українського народу, осмислив минуле, сучасне й майбутнє України. Творчість Тараса Шевченка стала духовною основою формування сучасної української нації, тому що для українців всіх наступних поколінь Великий Кобзар став символом національної свідомості України.

Поет став символ правди й безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята непримиренною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Творчість поета дає можливість виховувати у молодого покоління загальнолюдські моральні цінності – здатність до співчуття, поваги до жінки-матері, людську гідність, честь, патріотизм.

Українці, як нащадки та послідовники справи Великого Кобзаря, розуміють, що справжнє вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка – це продовження його справи.

З метою дослідження, узагальнення та популяризації творчої спадщини Т.Г.Шевченка рекомендуємо:

• шляхом самоосвіти організувати в школах вивчення мистецької та епістолярної спадщини Т.Г.Шевченка;
• провести читацькі конференції, круглі столи, методичні діалоги за його книгами;
• використовувати його спадщину та матеріали про Т.Г.Шевченка на уроках та в позаурочний час;
• організувати конкурс на кращого читця поезій: «Слово, якому звучати вічно», «І лине над землею Шевченкове святеє слово», «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине», «Мелодії віршів чудових»;
• провести уявні подорожі: «Шевченківськими дорогами», «Віртуальний музей Т.Шевченка», «Дерево життя і творчості Т.Г.Шевченка»;
• запровадити конкурси малюнків: «Палітра Шевченкового слова», «Ілюстрації до поезії  Т. Шевченка», «Намальований вірш», «Моя обкладинка до «Кобзаря»;
• організувати літературні вікторини: «Чи знаємо ми Шевченка?», «Вірші Кобзаря», «Життя та творчість Кобзаря», «Невмирущість слова Кобзаря»;
• ініціювати культурно-дослідницькі проекти: «…І ще раз про визволення Тараса…», «Жінка в житті Шевченка», «Шевченко мовами світу», «Вулиці  на Гуляйпільщині, названі ім’ям Шевченка Т.Г.», «Минуле, сьогодення і майбутнє Тараса»;
• запровадити квест-ігри: «Шевченкіана-2014», «Подорожуємо з Шевченком», «Світ Шевченківських талантів».

Шановні колеги! Популяризація творчості Тараса Шевченка серед сучасного молодого покоління, представлення літературно-художньої спадщини митця у всій її багатогранності, пронизаності великою національною ідеєю та наповнюваності високим духовним змістом є важливим і актуальним напрямом діяльності педагогів навчальних закладів. Поет відстояв честь свого народу і вказав йому шляхи подальшого буття. Тому, безперечним є те, що сьогодні, коли відбувається духовне відродження національної культури і освіти, всі повинні глибше відкривати для себе його скарбницю, багату на творчість, яку неможливо повторити.